Проблема виховання творчої особистості, розвитку її творчих здібностей завжди була у полі зору вчених.Творчі здібності формуються протягом усього життя людини.

Молодший шкільний вік є сприятливим для творчого розвитку дітей, їхніх здібностей до творчості. Саме в цей період активно розвиваються уява, дар фантазувати, творчо мислити, помітно проявляється допитливість, формується вміння спостерігати, порівнювати, критично оцінювати діяльність.

Творчість – процес народження нового, що об’єктивно здійснюється в природі або в певній особистості; у природі – зародження, зростання, визрівання, у дитячій роботі – створення нових думок, художніх образів, почуттів, які сприяють ефективності застосування творчих ідей. Отже,зародження, зростання і визрівання нових думок, почуттів, художніх образів цих регуляторів на відміну від конструювання, яке комбінує старе і відоме, - це новий принцип дій творчої особистості, і тому художньо-творчий процес має результатом продукт оригінальний, об’єктивно-цінний і самодостатній.

Види творчості:

• наукова,

• навчальна,

• технічна,

• ігрова,

• управлінська,

• музична,

• образотворча.

Що потрібно для творчості?

• Оригінальність;

• нові думки і дії;

• високий рівень знань;

• уміння аналізувати явища, порівнювати, узагальнювати;

• багато працювати.

Які особисті якості потрібні для творчості?

• Уміння доводити розпочату справу до кінця;

• сміливість думки;

• уміння бачити більш ніж інші.

У процесі діяльності учні здобувають знання, уміння і навички, що є необхідною умовою їх здібностей. Здібності – це загальнолюдські властивості, їх мають усі люди. Праця виявляє здібності у дітей, у праці вони розвиваються і формуються. Здібності є умовою і продуктом праці. Здібності до образотворчого мистецтва ґрунтується на особливості емоційно – пізнавальної реакції, мистецькому враженні.

Розвиток творчих здібностей на уроках образотворчого мистецтва – це складний педагогічний процес, який сприяє стрімкому зростанню пізнавальної діяльності і активності учнів. Вагоме значення в розвитку активності учнів відіграють пізнавальні інтереси, форування яких можливе лише в процесі становлення художньо-творчої діяльності, коли у дітей виявляється власне пінавальне ставлення до творчості.

Таким чином розвиткові творчих здібностей буде сприяти така творча робота:

• незважаючи на різну підготовку молодших школярів з образотворчого мистецтва до приходу в загальноосвітню школу, спільною рисою є те, що зображувальна діяльність в цих умовах перестає бути ігровою і стає навчальною дисципліною. Якщо говорити про організацію творчої роботи, то від гри як елемента цієї системи відмовлятися зовсім не слід: важлива не загравати з учнем, а за допомогою гри знайти шляхи для важливої розповіді про серйозні речі в образотворчому мистецтві, від чого буде залежати подальше успішне оволодіння грамотою малювання;

• розвиваючи творчі здібності учнів, слід пам’ятати, що у молодшому шкільному віці вони ще не можуть самостійно вирішати композиційні, просторові проблеми, тому із самого початку навчання головну увагу слід приділити декоративній композиції, як подальшій запоруці свідомого малювання;

• у навчанні дітей молодшого шкільного віку образотворчій грамоті необхідно відмовитися від натурного малювання, натомість більше уваги приділяти вивченню основ образотворчого мистецтва на базі обраного, чуттєво-емоційного вирішення завдання.

Важливу роль у цій роботі буде відігравати навчання навичкам уважного спостереження реальних форм, настроїв, станів природи, конкретних образів та власних почуттів. Завдання, що пропонуються вчителем для виконання, не повинні суперечити віковим особливостям молодших школярів. Також ці завдання поинні бути емоційно значущими, викликати активне ставлення, щире переживання.

В пояснювальній записці до програми зазначається, що виховні та художньо-розвивальні завдання є провідними стосовно навчальних. Тобто, навчаючи дітей мистецтва, слід докласти зусиль, щоб через образотворчу грамоту забезпечувати розвиток особистосі, почуттєво-емоційної сфери, здатності емоційно відгукуватися на різні вияви естетичного у навколишньому світі і мистецтві, формувати універсальні художньо-творчі якості. Зрозуміло, що це вимагає від учителя значних зусиль при підготовці до уроку, але перш за все – розуміння важливості даної проблеми. Слова Д.Дідро стосовно того, що країна, в якій навчали б малювати так само, як вчать читати й писати, перевершила б невдовзі всі інші країни у всіх науках, мистецтвах і майстерностях.

Дитина росте, розвивається, тому і виразність її малюнків слід розглядати у русі, в розвитку. Малювати діти починають раніше, ніж читати. У дошкільному віці вони знайомляться з графічними можливостями закріплення інформації на площині. У початковій школі діти вчаться спостерігати, виділяти окремі предмети з оточення, зіставляти їх з іншими предметами, знайомляться з прийомами втілення образів у доступній їхньому віку художній формі.

Діти молодшого шкільного віку порівняно легко оволодівають елементарними вміннями працювати олівцем і пензлем, у них розвивається почуття ритму. На заняттях учні опановують способи побудови зображення, правила застосування матеріалів і приладдя, набувають технічних вмінь.

Завдання навчання й виховання засобами образотворчого мистецтва здійснюються у процесі класних, позакласних та позашкільних видів роботи.

Класна робота складається з практичних занять: малювання з натури, на тему з навколишнього життя та літературних творів, декоративне малювання. Ці види занять, відрізняючись за змістом і методикою, тісно взаємопов’язані й доповнюють один одного у вирішенні поставлених програмою завдань.

До класної роботи належать і бесіди про образотворче мистецтво. У процесі вивчення образотворчого мистецтва учні повинні засвоїти відомості про найвидатніші твори художників, художньо-виражальні засоби образотворчого мистецтва композиція. Рисунок, коло, світлотінь), вивчити основні принципи образотворчого мистецтва, особливості видів образотворчого мистецтва (живопис, графіка, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, архітектура), особливості жанрів (пейзаж, натюрморт, портрет). Крім того, учні мають оволодіти теоретичними основами малювання.

Учні повинні навчитися малювати з натури і з пам’яті окремі предмети, натюрморти, тварин і птахів, фігуру людини з передачею пропорцій, конструктивної будови, перспективи, кольору, тональних відношень.

Не менш важливо навчити учнів самостійно вибирати сюжет тематичного малювання. Вести попередні спостереження, робити начерки і зарисовки, використовувати відповідно до задуму різні прийоми роботи олівцем, вуглиною, пером, аквареллю, гуашнею, техніки гравюри тощо.

На уроках у школярів формується вміння стилізації природних форм, їх декоративного перероблення з дальшим використанням у візерунках, декоративних композиціях, а також навички використання у роботах симетрії, ритму, кольору.

Важливе місце на уроках образотворчого мистецтва являє ознайомлення з нетрадиційними техніками.

Види технік, що використовуються на уроках образотворчого мистецтва при ознайомленні в початковій школі:

* Плямографія;

* Гратографія;

* Виготовлення штампиків;

* Монотипія на склі;

* Монотипія "близнята”;

* Ниткографія;

* Солоне тісто;

* Ізонитка.

Методика проведення занять з образотворчого мистецтва при ознайомленні з таким видом техніки як плямографія.

З даним видом техніки дітки ознайомлюються навчаючись в другому класі.Метою уроку при ознайомленні з таким видом техніки, як плямографія, постає завдання:

- ознайомити учнів з виражальними можливостями плями; навчити працювати тушшю в техніці "плямографії”; розвивати образне мислення, зорову та емоційну чутливість; виховувати естетичні почуття, смак, акуратність у роботі з тушшю; активізувати творчу ініціативу учнів.

Для уроку потрібне таке обладнання: папір, туш, трубочка для коктейлю, чи соломинка.

Для повідомлення теми уроку, вчитель проводить вступну бесіду. Де розповідає казочку про пригоду, що трапилась з Буратіно та Мальвіною.

Коли хлопчик намочивши носик в чорнило ляпнув на клаптик чистого паперу. Для того щоб очистити папір від клякни, він напружившись, дмухнув на ляпку, виганяючи її з аркуша, та крапля, розтягнула всі свої волохаті лапи і вгризлася ними в папір.Ось так, незвично, Буратіно навчився ставити ляпки і бачити у кожній із них незвичайні казкові та фантастичні істоти.

Вчитель закликає пофантазувати, на якусь мить стати маленькими чарівниками і спробувати перетворити звичайнісінькі ляпки на щось цікаве.

Для початку роботи дітки повинні підстелити газету чи папір, щоб захистити свій одяг від бризок. Набирають на пензлик туші. А тепер ставлять пензлик над аркушем папері і стукають по ньому олівцем. Пізніше на ще вологу ляпку різко дмухають, користуючись трубочкою для коктейлю чи соломинкою.

Тоді вчитель надає таке завдання: спробувати побачити в плямах якусь картинку, вигадати казку про побачене. Проводиться підсумок уроку, де ставиться загальна оцінка, перегляд дитячих малюнків, та демонстрація кращих робіт.

Методика проведення занять з образотворчого мистецтва при ознайомленні з технікою – гратографія.

Ознайомлення з таким видом техніки як гратографія, проводиться теж, у другому класі.

Метою уроку постає таке завдання: ознайомити учнів з технікою гравюри на вощеному папері; формувати поняття про теплу і холодну гаму кольорів, розвивати образне мислення. Композиційні навички; вчити учнів виконувати композиції без попередньої прорисовки олівцем; прищеплювати любов до рідного краю.

Обладнання потрібне для уроку:

- папір, акварельні фарби, свічка біла, чорна плакатна туш, мило, галка.

Враховуючи те, що діти потрібні користуватися гострими предметами, вчителька нагадує правила користування голкою.

Для цієї теми в основі закладено – зображення квітки Айстри.

Вчитель оголошує тему і мету уроку. Зачитує казку, з якої, дітки дізнаються, чому саме таку назву отримали ці квіти. Дітки уважно слухають казку І.Калинця "Про те, як зірка на землі стала айстрою”.

Прослухавши казочку дітки розпочинають завдання уроку.

Поетапно виконується композиція вчителем та дітьми одночасно.

а) наносять на папір фарби різних тонів (чорний не використовуємо);

б) покривають аркуш парафіном, використавши звичайну свічку;

в) зверху наносять туш чорного кольору. (Щоб туш не розпливалася по парафіну, час від часу вмочуйте пензлик у мильний розчин).

г) після висихання, видряпуємо голкою чи іншим гострим предметом свою композицію.

Після закінчення робіт проводиться перегляд і демонстрування дитячих робіт.

Методика проведення занять з образотворчого мистецтва при ознайомленні з технікою монотипія на склі.

З даним видом техніки діти ознайомлюються навчаючись в третьому класі.

За мету до уроку, ставляться такі вимоги: вчити дітей прийомам і методам художнього відтворення образів довколишнього середовища, користуючись технікою монотипії; розвивати уміння бачити в різноманітних лініях, задуману композицію (зимовий пейзаж), формувати охайність, самостійність. Бажання творити прекрасне довкола себе.

Обладнання для уроку: папір, скло, гуаш або фарби і мило.

Вступну бесіду вчитель проводить досить поширено, оскільки тема уроку звучить так: "усі дерева в інеї”. Ведеться розмова про чудову пору року зими.

Вчитель проводить перегляд репродукції картини Петра Левченка "Села взимку. Глухомань”. Після обговорення та огляду картини слід провести словникову роботу слова монотипія. Адже монотипія – художня техніка, за допомогою якої можна створити просторове тло малюнка.

Декларація вірша А.Камінчика, "Усі дерева в інеї”.

Оскільки для роботи потрібно використовувати такий матеріал, як скло проводиться бесіда про техніку безпеки. Наступним етапом уроку постає практична робота учнів і вчителів (колективна робота)

а) готується скло, розробляємо ескіз в якому присутні прості форми, ставимо під скло;

б) зволожують папір;

в) на скло наносять фарбу згідно ескізу (при використанні акварельних фарб необхідно додавати мило);

г) на скло з нанесеною фарбою прикладають папір зволоженою стороною до скла. (Зверху проводять ребром долоні).

д) тримаючи за два кутики папір, різко відривають його скла – монотипія готова.

Вчитель проводить перегляд та оцінювання малюнків, демонстрування дитячих робіт.

Методика проведення занять з образотворчого мистецтва при ознайомленні з технікою – монотипія "близнята”

З цим незвичайним видом незвичайним видом техніки діти ознайомлюються наприкінці 2 класу.

Метою даного уроку постає: навчити дітей прийомів і методів художнього відтворення образів комах, користуючись технікою монотипії; розвивати уміння бачити в різноманітних лініях, плямах. В заданій кольоровій гамі задуману композицію (світ комах(; поглиблювати знання учнів про рівномірне заповнення площини аркуша паперу; дати елементарні поняття симетричної форми та сформувати розуміння ролі осі симетрії в її побудові.

Обладнанням для даної теми є:

-фарби, папір, зразки дитячих робіт із зображенням різноманітних комах, метеликів, павучків тощо.

Вчитель разом з дітками проводить казку – виставу, "Про Муху-Цокотуху”. Діти пригадують різних мух, бджолів, комарів, метеликів. Розповідається коротенька довідка про комах, з чого складається тіло комахи.

Вчитель демонструє картинку з різними комахами, де все коментується. Поетапне виконання композиції вчителем. Діти побачивши виконання розпочинають свою практичну діяльність.

Парта накрита цератою, на ній баночка з водою, гуашеві фарби, дощечка – палітра м’якенький пензлик для малювання. Аркуш білого паперу.

Спочатку беруть аркуш білого папері і рівненько та охайно згинають навпіл по широкій стороні. Після розгинання він матиме вигляд розгорнутої книжки. Малюють тільки на одній стороні. На якій саме – лівій чи правій – це на тій, яка більше до вподоби. На малюночку повинне народитися найяскравіший, найгарніший серед метеликів, який тільки може бути з країни Фантазії.

Фарбами різних кольорів малюють візерунки на крильцях! Але спочатку малюють зелений лужок з квіточками.

Проводять внизу обраної сторінки кілька прямих та хвилястих ліній коричневого (земля), жовтого (пісок), зеленого (трава) кольорів. А потім згортають папір, добре притискають сторінки та ще міцно прогладимо зверху ребром долоні. Розгорнувши аркуш, побачать, що на другій сторонці, на якій нічого не малювали, теж з’явилося зображення і землі, і піску, і травички – все точнісінько так, як на першій сторінці. З одного боку намалюють зелені стебельця квітів – закривши аркуш, притиснувши долонькою – і з іншого боку виростають такі самі стебельця. Малюють великого метелика. Крильця можуть бути будь-яких кольорів. Добирають їх за власним бажанням і малюють на обраній половинці аркуша. Розміщують барвисті плями, що зображуватимуть одне з крилець, ближче до згину. На самому згині малюють голівку метелика з одним вусиком, його довге тільце, знову згортають аркуш та притискають. І ось так літає метелик на лужку.Так можна малювати і інших комах. Тільки потрібно пам’ятати, що в комах завжди шість лапок, а у павуків їх вісім.Проводиться перегляд і демонстрація дитячих робіт.

Довжина нитки повинна бути 30-35 см.

Один кінець нитки намотати на палець або зробити петельку для зручності. Вільним кільцем опустити її в палітру з фарбою. Притримуючи пензлем, щоб не набралася зайва фарба, витягти нитку з палітри і викласти її петельками на одну сторону зігнутого навпіл аркуша так, щоб чистий кінець нитки звисав з нього, накрити другою половиною аркуша, притиснути зверху лівою рукою і витягти нитку рухом на себе і праворуч При розгортанні аркуша на обох його сторонах утвориться симетричне зображення.

Дітям треба буде визначити, що намалювала ниточка, можна домалювати те, чого на їхню думку не вистачає на малюнку.

Якщо уважно роздивитися роботи виконані ниткою, то можна помітити неймовірні речі.

Тісто зробити дуже просто одна частина солі, одна частина борошна і додати води так щоб тісто буле еластичне, але не липло до рук. Після виготовлення виробу або покласти в духовку на 300 градусів (але моя більше 270 не дає), або просто висушити на батареї чи підвіконні стільки щоб просох ваш виріб (залежно від товщи деталей). Можна додавати барвники в саме тісто, або потім розфарбовувати. Я в цьому новачок, тому давайте вчитися разом.

Рецепт:

1стакан борошна 1 склянка солі 0,5 склянки води 2 ст ложки крохмалю (для скріплення та надійності, пластичності). 1 ст ложка олії (щоб до рук не липнуло). Месім тісто, нехай воно трошки полежить (повинно добу в холодильнику, але в нас витримало 2:00 тільки … потім приступили до ліплення).

Вийшли такі форми: кола, трикутники і квадрати, трохи різні за величиною. Кладемо на фольгу. Потім все це справа в духовочке, ставимо слабеньку температуру і 2 години це все сушимо (можна більше). Якщо газова духовка, то час менше і лише за відкритою.

У духовці (відкрита дрібна щілинки):

Фарбуємо акриловими фарбами! Хочу вам сказати заняття це дуже приємне! Це не гуаш, при висиханні вони не мажуться, і взагалі покриті як би такою тонкою скоринкою блискучою, тобто навіть якщо дитина захоче "погризти" виріб, воно буде не смаку солоного тіста, а нейтральне. Фарба після висихання не втрачає свій колір (не вбирає, як гуаш), мені дуже сподобалося працювати з нею!

Використання нетрадиційних технік на уроках з образотворчого мистецтва допомагає дітям розвивати творчі здібності.

Урок, який Ви сьогодні побачите – це урок-подорож, на якому учні будуть почувати себе розкуто. А це, насамперед, розкривати свої міркування за допомогою зображення на малюнку. Для більш чіткої передачі контрасту цього зображення вчитель використовує нетрадиційну техніку малювання – малювання пальчиком.

Значення образотворчого мистецтва для художньо-творчого розвитку дитини наждзвичайно велике. Завдяки своїй універсальності воно впливає на розвиток інтересів, уявлень учнів, їхнього образного мислення, емоційності, на оволоденнях мовою мистецтва, як засобом вираження свого ставлення до тих чи інших явищ життя; сприяє розвитку талантів, геніальності. А художня геніальність – це найвищий рівень, щабель розвитку художнього таланту.

Отже, підсумовуючи вище сказане можна зробити висновок, що образотворче мистецтво – один із засобів художньо- творчого розвитку учнів початкової школи. Для ефективного розвитку творчих здібностей та пізнавальної активності й діяльності учнів молодшого шкільного віку на уроках малювання рекомендуємо такі шляхи:

• на заняттях образотворчого мистецтва в ході сприйняття образів об’єктів чи явищ підтримувати і розвивати емоційну захопленість учнів, використовувати правильно підібраний художній матеріал;

• у методиці викладання образотворчого мистецтва необхідно обмежити демонстрацію педагогом готового малюнку тому, що через вікові особливості, діти копіюють його, не вмикаючи уяву на потужну роботу;

• комплексне вирішення вище зазначених завдань містить величезні можливості для художньо-творчого розвитку школярів через образотворче мистецтво, що дасть змогу найбільш ефективно спрямувати і організувати художнє навчання, розвивати абстрактне мислення дитини і її емоційне ставлення, почуття і світосприймання.