25 березня на 67- му році пішла з життя прекрасна Людина, справжній Вчитель Мовчан Георгій Павлович.

Його життя обірвалося миттєво та несподівано. Тяжкої непоправної втрати зазнали сім’я, друзі, колеги та учні.

В трудовій книжці Георгія Павловича – всьго два записи: завод і школа...

Всьго два слова, за якими ціле життя.

Георгій Павлович Мовчан народився 10 листопада 1948 року. Після закінчення Харківського державного університету працював інженером-металофізиком центральної заводської лабораторії, а пізніше – майстром цеху тракторних мостів Лозівського ковальсько-механічного заводу.

З першого дня відкриття Лозівської загальноосвітньої школи № 3 Мовчан Георгій Павлович почав свій педагогічний шлях. Він був професіоналом вищого класу, який досконало знав свій предмет і охоче передавав свої знання дітям. На його уроках було цікаво і разом з тим весело. Так змістовно і захоплююче могла викладати предмет лише людина, щиро закохана у свою справу. Георгій Павлович запам’ятається як справжній оптиміст із чудовим почуттям гумору, як людина з багатим внутрішнім світом та різноманітними захопленнями.

Це був фізик із світоглядом романтика. Він міг вільно цитувати улюблені вірші, знав і любив пісні Володимира Висоцького.

Геогій Павлович – людина великої душі, незламної волі, яка сміливо зустрічала і долала життєві труднощі, завжди аргументуючи і відстоюючи свою думку. Будучи людиною простою і щирою, він мав престижні й почесні звання: "Вчитель-методист", "Заслужений вчитель України", один із кращіх освітян Харківщини, який став стипендіантом премії Джорджа Сороса.

Гідний внесок він зробив у розвиток науки нашого міста. Завдяки творчій уяві вчителя побачив світ не один унікальний винахід. Мовчан Георгій Павлович – автор багатьох публікацій та методичних посібників.

За 40 років самовідданої педагогічної праці Георгій Павлович виховав не одне покоління випускників. Багато з них продовжили справу свого улюбленого вчителя.

Пішов з життя чудовий сім’янин - турботливий чоловік і батько, люблений дідусь.

Світла пам’ять про Мовчана Георгія Павловича назавжди збережеться в серцях його близьких, учнів та колег.